До 200-річчя з дня народження геніального хірурга Миколи Івановича Пирогова

img_3184.jpg

Діяльність Миколи Івановича Пирогова залишила значний слід у науці, практичній охороні здоров’я, громадській роботі.  Він завжди йшов попереду свого часу, володів якістю глибокого передбачення, почуттям нового, прогресивного.            М. І. Пирогов залишив незабутній слід в історії світової науки. Його числені праці з широкого кола проблем медицини, глибокі за змістом та яскраві за своєрідністю методи дослідження, створили славу найвизначнішого вченого-хірурга, лікаря-патріота, анатома і патолога, експериментатора, педагога та громадського діяча.

М.І.Пирогов заклав основи сучасної воєнно-польової хірургії. Прогрес воєнно-польової хірургії багато сторіч стримувався незнанням причин гнійних ускладнень ран, невмінням боротися з болем і значною крововтратою, попередженням ушкодження судин під час операцій. Відкриття XIX ст. створили сприятливі передумови для швидкого розвитку воєнно-польової хірургії. М.І. Пирогов упровадив загальне знеболювання при операціях у воєнно-польових умовах. Його фундаментальні дослідження з хірургічної анатомії кровоносних судин дали в руки хірургів ключ до попередження кровотеч під час оперативних утручань. Застосування гіпсової пов’язки сприяло впровадженню органозберігаючого принципу при лікуванні вогнепальних поранень. Все це дає можливість стверджувати, що М.І. Пирогов являється основоположником воєнно-польової хірургії.  

           Свої спостереження   і    наукові дослідження з питань воєнно-польової хірургії він виклав у декількох роботах:     “Початки загальної і воєнно-польової хірургії” (1864), “Звіт про відвідування військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії й Ельзасу” (1871), “Лікарська справа і    приватна  допомога на театрі війни в Болгарії й у тилу діючої армії”.
            В читальному залі Херсонської обласної наукової медичної бібліотеки організовано книжкову виставку “Геніальний хірург, творець військово-польової хірургії ”   присвячену 200-річчю з дня народження Миколи Івановича Пирогова.  Чекаємо   на   всіх     бажаючих ознайомитися   з    геніальним    спадком    великого ХІРУРГА.

Херсонській обласній науковій медичній бібліотеці – 65

У самому центрі Херсона, в старовинному будинку по вул. Суворова 27  на другому поверсі  розташована  обласна наукова медична бібліотека. Початок історії бібліотеки сягає  далекого 1945 року. Офіційно свою діяльність розпочала з 1 червня 1945 року відповідно до наказу  Облздороввідділу. З самого початку бібліотечний фонд  формувався з видань, які надходили з медичних закладів (переважна частина з Будинку санпросвіти), подарунків від медиків. На кінець 1945 року книжковий фонд уже нараховував 271 примірник книг і 298 примірників періодичних видань, обслуговано за цей період 150 медичних працівників.  Поступово накопичувався книжковий фонд, активізувалась робота з читачами, проводились масові заходи, влаштовувались наради лікарів наукового лікарського товариства міста Херсона. Вже за перші десять років книжковий фонд становив понад 15 тис. видань, обслуговувалось понад 1000 користувачів. З 9 квітня 1958 року  ОНМБ  одержала  нове приміщення з 4-х кімнат площею 68 кв.м (в цьому приміщенні ОНМБ і по теперішній час). На даний час бібліотека налічує понад 160 тис. видань документного фонду.      Не можна не згадати самовідданих бібліотечних фахівців, наполегливою працею яких формувався авторитет бібліотеки. Хочеться згадати Олену Миколаївну Богдан-Подобєдову, яка очолила бібліотеку в 1951 році. Завдяки їй  бібліотека розпочала повноцінну діяльність по комплектуванню фонду, створенню каталогів, особливу увагу було приділено пошуку матеріалів з медичного краєзнавства.   Працею багатьох поколінь бібліотечних працівників ОНМБ  досягла  значних успіхів   в інформаційному  забезпеченні  фахівців медичної галузі, впровадженні новітніх технологій.  З квітня 1991 року  очолює колектив ОНМБ  висококваліфікований, ініціативний, освічений спеціаліст, багатогранна людина з великою працездатністю та неабиякими організаторськими здібностями Діжур Тетяна Альбертівна. З її приходом діяльність бібліотеки було змінено докорінно. За роки її керівництва в ОНМБ було вдвічі розширено площу  (1993 р.), проведено  великий ремонт всіх приміщень  для  забезпечення  сприятливих та комфортних  умов  праці для співробітників бібліотеки та  користувачів. Вболіваючи за престиж бібліотеки, за створення належного іміджу, вона зуміла знайти контакт з керівництвом і були виділені кошти на придбання перших комп’ютерів, ксерокса, сканера. У 1994 році ОНМБ одна з перших серед медичних бібліотек України почала опановувати нові комп’ютерні технології. На сьогодні комп’ютерний парк налічує 10 одиниць, з яких 8 автоматизованих робочих місць. З 1996 року придбано АБІС ІРБІС і   започатковано створення електронного каталогу.  Поступово  база даних електронного каталогу  накопичила  понад  160 тисяч бібліографічних  записів.  Для більш повного розкриття потенціалу  краєзнавчого фонду створено електронну базу  даних  „Друковані  праці  медиків  Херсонщини,  яка налічує   605   записів та базу даних „Персоналії” на даний період  налічує  948    записів про діячів медицини нашого краю.                Успішно відпрацьовуються технології по формуванню електронної бази “Авторитетні файли “Індивідуальні автори” з використанням рекомендацій відділу наукової бібліографії ННМБУ. На  даний час сформовано  176 записів про видатних представників медицини Херсонщини. Сектором краєзнавчої бібліографії продовжується  робота по підбору матеріалів про найбільш видатних лікарів Херсонщини для формування бази. Активно працює інформаційна служба ОНМБ. Інформаційно-бібліографічний відділ  використовує всі засоби для більш повного інформаційного забезпечення медичних фахівців про нові досягнення та розробки в галузі охорони здоров’я.                  Щорічно видається бібліографічний покажчик “Нові книги”, який включає перелік нових надходжень до бібліотеки. У системі інформаційного забезпечення лікарів важливе місце приділяється поточним інформаційним спискам “На допомогу фахівцям” з 25 тем, які видаються по мірі надходжень нових матеріалів і складають 140-150 випусків на рік. Чільне місце  в інформаційно-бібліографічному забезпеченні займає видавнича діяльність –  випуск  бібліографічних  покажчиків.  Інформаційно-бібліографічний відділ  приділяє значну увагу підготовці актуальних за тематикою та змістовним наповненням бібліографічних покажчиків, задовольняючи потреби фахівців медичної галузі. Результатом такої кропіткої роботи стали покажчики “Вроджені вади розвитку”(3 випуски), „Медична реабілітація”, „Сімейна медицина” (3 випуски), “Клінічні протоколи та стандарти медичної допомоги”, “Артеріальна гіпертензія: діагностика, лікування”, “Онкологічні захворювання у жінок” які мають низку підрозділів та для кращого розкриття змісту частково анотуються. Поточний бібліографічний покажчик “Охорона здоров’я Херсонської області” – найбільш повне джерело інформації про матеріали, присвячені нашому регіону, який видається щоквартально ( 4 випуски на рік) та користується попитом організаторів та управлінців охорони здоров’я області, цікавий він і для науковців, що вивчають історію медицини.                Зустрічаючи свій 65-річний ювілей працівники бібліотеки з приємністю усвідомлюють, що сьогодні  Херсонська ОНМБ  є одним із найкращих закладів серед медичних бібліотек України, де працює злагоджений колектив однодумців, ентузіастів своєї справи, котрий сповідує головний принцип свого керівника – за відмовою або невчасно наданою інформацією стоїть людське життя.

Херсон пам’ятає Джона Говарда

20 січня виповнилось 220 років з дня смерті видатного громадського діяча XVIII сторіччя, відомого лікаря-гуманіста, великого філантропа Джона Говарда, який помер далеко від своєї батьківщини, в місті Херсоні.  В 1784 році Джон Говард вирішив зайнятися лікуванням страшної хвороби – чуми. За чотири мясяці  перебування в Херсоні його встигли полюбити за самовідданість та безкорисливість, за його ідеї людяності, співчутливого ставлення до хворих та бідних. 20 січня 1790 року Джон Говард помер від висипного тифу.  Згідно волі покійного , його поховали у с. Степанівка на березі ріки Вірьовчиної. В 1828 році на центральній вулиці міста Херсон споруджено пам’ятник – десятиметровий чотирьохгранний обеліск на масивному цоколі. У 1990 році до 200-річчя з дня смерті памя’тник реставровано.  В обласній науковій медичній бібліотеці зібрано чимало матеріалів про великого філантропа Джона Говарда, з якими можна ознайомитися всім категоріям користувачів.

Самойлович Данило Самійлович в історії Херсонщини

 Самойлович Данило Самійлович – загальновизнаний основоположник вітчизняної епідеміології.  В червні  1784 року Д.Самойлович прибув в м.Херсон для участі в ліквідації епідемії чуми, яка вразила населення всього півдня. Він організував нові карантинні кордони, проводив масові щеплення, розробив методи ізоляції та дезинфекції при чумних епідеміях, що стали основою діяльності санітарно-епідемічної служби.   В покажчику представлено книги та періодичні видання,  з якими можна ознайомитися в Херсонській обласній науковій медичній бібліотеці. 

1. Барштейн Ю.А. Тема інфектології у творах медальєрного мистецтва України (частина 2): [про медаль із зображенням Данила Самойловича (Сущинського) – одного з фундаторів вітчизняної епідеміології] /Ю.А.Барштейн //Інфекційні хвороби. -1997. –    С.46-52.                                                                                                                                                                                           

2. Бєлий Д. Знаменні та пам’ятні дати з історії Херсонщини: […215 років тому для боротьби з пошестю чуми до Херсона був направлений лікар-епідеміолог Данило Самойлович] /Дементій Бєлий //Новий день. -1999. -7 травня. –С.3.  

            3. Бородий Н.К. Д.С.Самойлович (1742-1805) /Н.К.Бородий. –М.: Медицина, 1985.- 96 с., порт. –(Науч.-попул. мед. лит. Выдающиеся деятели отечественной медицины и здравоохранения). 

4. Бородий Н.К. Деятельность Д.С.Самойловича на Украине /Н.К.Бородий //Микробиологический журнал. -1980. –Т.42. -№4. –С.531-534.

5. […в России деятельное участие в борьбе с эпидемиями чумы принимал Данила Самойлович Самойлович (1744-1805)] //Атлас истории медицины: новое время (1640-1917): [учеб. пособ. для студентов-иностранцев по специальности ”Лечебное дело”] /Т.С.Сорокина. –М., 1987. –С.117-120.

6. Васильев К.Г. Роль Данилы Самойловича в развитии отечественной медицинской науки: [к 225-летию со дня рождения] /К.Г.Васильев, А.Ф.Киселёв //Советское здравоохранение. -1969. -№8. –С.74-76.

7. Віленський Ю. Батько вітчизняної епідеміології: [до 190-річчя від дня смерті Д.Самойловича] /Ю.Віленський //Ваше здоров’я. -1995. -25 березня. –С.11.         

8. Вишковський І. Д.С.Самойлович в історії нашого краю /І. Вишковський //Наддніпрянська правда. -1994. -7 квітня. –С.4. 

9. Вишковський І. Лікар від Бога: [про вклад Д.С.Самойловича в організацію медичної освіти на Херсонщині] /І.Вишковський //Новий день. -1995. -4 березня. -С.4. 

10. Воскресенская Н.П. Календарь юбилейных дат истории терапии 1998 г.:        [200 лет – “Способ самый удобный повсеместного врачевания смертоносной язвы, заразоносящей чумы ко благу всеобщественному…”, ч.1.(Д.С.Самойлович, 1798)] /Н.П.Воскресенская, В.Я.Шелагина //Терапевтический архив. -1998. -№6. –С.83-87.

11. Воскресенская Н.П. Знаменательные и юбилейные даты истории медицины 1998 г. Выход в свет трудов: [200 лет – “Способ самый удобный повсеместного врачевания смертоносной язвы, заразоносящей чумы ко благу всеобщественному…”, ч.1.(Д.С.Самойлович, 1798)] /Н.П.Воскресенская, В.Я.Шелагина //Клиническая медицина. -1998. -№2. –С.66-71.

12. Главный доктор черноморских карантинов Д.Самойлович  //Чума и пограничные карантины: историко-эпидемиологический очерк /К.Г.Васильев, О.В.Лапушенко, А.И.Гоженко. –Одесса, 2004. –Гл.ІІІ. -С.50-64.

13. Даниил Самойлович Самойлович… //Героические будни медиков /С.А.Блинкин. –М., 1980. –С.89. –(Науч.-попул. мед. лит.)

14. Данила Самойлович Самойлович (1744-1805)… //История медицины: учеб. для мед. ин-тов /М.П.Мультановский. -2-е изд., перераб. и доп. –М., 1967. –С.115-117.  

15. Данило Самойлович (1744-18050) //Історія медицини: підруч. для мед. ін.-тів /С.А.Верхратський. -3-є вид., перероб. і доп. –К., 1983. –С.192-193. 

16. Данило Самойлович. Жизнь и деятельность //Данило Самойлович. Избранные произведения. Вып.2 /ред.Б.С.Бессмертный. –М., 1952. –С.307-450. –(Выдающиеся деятели отечественной медицины).

17. 200 років тому Данила Самойловича було відзначено орденом св.Володимира //Медична газета України. -1996. -№30, серпень. –С.8. 

18. Демченко З. Лікар від Бога: […210 років з дня приїзду Данила Самойловича в Херсон] /Зоя Демченко //Новий день. -1994. -12 листопада. –С.4. 

19. Демченко З. Лікар, який врятував місто: [в 1784 р. Данило Самойлович направлений в м.Херсон для ліквідації епідемії чуми] /Зоя Демченко //Ваше здоров’я. -2008. -10 жовтня. –С.14. 

20. Демченко З. Людина, яка врятувала місто: [про Данила Самойловича] /Зоя Демченко //Ефір. -2003. -17 липня. –С.16; Наддніпрянська правда. -2008. -19 вересня. –С.6. 

21. Демченко З. Переможець чуми: [до 250-річчя з дня народження Д.Самойловича] /Зоя Демченко //Наддніпрянська правда. -1994. -27 грудня. –С.4. 

22. Демченко З. Победа над ”черной смертью”: [Даниил Самойлович в 1784 г. прибыл в г.Херсон для ликвидации чумы] /Зоя Демченко //Инфекционный контроль. -2007. -№3. –С.42-44; Медицинский вестник Украины. -2007. -№38-39, октябрь. –С.6.

23. Демченко З. Человек, который спас город: [о Данииле Самойловиче] /Зоя Демченко //Херсонський вісник. -2004. -27 травня. –С.7. 

24. Державні заходи в медичній справі: [про Данила Самойловича]                            //Історія медицини: посіб. для студентів мед. ін-тів /С.А.Верхратський. – К., 1964. –  С.175-179. 

25. Д.С.Самойлович: [к 180-летию со дня смерти] /А.Ф.Киселёв, А.В.Стадниченко, А.Д.Чмель, А.И.Маликов //Советское здравоохранение. -1984. -№9. –С.52-53.

26. […Д.С.Самойлович (Сущинский) – один из основоположников отечественной эпидемиологии] //История городов и сёл Украинской ССР. Херсонская область /ред. кол.: А.Т.Мельников (предс.) и др. –К., 1983. –С.81.

27. Заблудовский П.Е. Об истоках учения И.П.Павлова: [о Данииле Самойловиче] //Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине /под ред. Б.Д.Петрова, В.Д.Братуся, К.Ф.Дупленка. –К., 1954. –С.39-58.

                                   

28. […из ордера Г.А.Потёмкина доктору Д.С.Самойловичу о направлении его в Херсон на борьбу с эпидемией чумы, 15 мая 1784 г.] //Херсону 200 лет. 1778-1978: сб. документов и материалов /ред. кол.: В.П.Завгородний (отв. ред.) –К., 1978. –С.33.

29. История эпидемиологии в нашей стране: [о Данииле Самойловиче] //Эпидемиология: учеб. для фельдш. и сан.-фельдш. отделений мед. уч-щ /Д.И.Дранкин, Е.Г.Маркина. –М., 1987. –С.7-13. –(Учеб. лит. для учащихся мед. уч-щ).

30. Калита В. Тридцать тысяч вёрст в преследовании чумы: [о Данииле Самойловиче] /Василий Калита //Здоров’я України. -2007. -№21, листопад. –С.40,45. 

31. Кокостікова Г.Д. Самойлович і Херсонщина: [сторінки історії] /Г.Д.Кокостікова //Наддніпрянська правда. -1991. -19 жовтня. –С.3. 

32. Корнеев В.М. Данило Самойлович Самойлович: [новые материалы о жизни и деятельности] /В.М.Корнеев //Советская медицина. -1952. -№3. –С.43.

33. Костишин А. Подвижництво медиків: [про Д.С.Самойловича] /А.Костишин //Наддніпрянська правда. -1998. -14 квітня. –С.2.

34. Краткий исторический очерк наследия, полученного советским здравоохранением от дореволюционного периода: [о Данииле Самойловиче] //Пути и итоги развития здравоохранения Херсонской области (1917-1980 г.г.) /С.Г.Сегаль. –       Херсон, 1981. –С.2-7.

35. Ладнюк Л.И. “Главный по медицине лекарь…”: [к 260-летию со дня рождения эпидемиолога Данилы Самойловича] /Л.И.Ладнюк //Караван плюс. -2003. -№5. –С.74-75.

36. Мар’єнко Ф. Данило Самойлович. –Одеса: Маяк, 1965. -192с. 

37. Маринжа Л. Несгибаемый боец народного здравоохранения: [о Данииле Самойловиче] /Лукьян Маринжа //Здоров’я України. -2007. -№15-16, серпень. –С.76-77. 

38. Маценко Г. Безумству хоробрих співаємо славу: той, що приборкав чуму: [про Данила Самойловича] /Георгій Маценко //Медична газета України. -1998. -№6-7, лютий. –С.23.

39. Медицина в России в ХVIII веке: [о Данииле Самойловиче] //История отечественной медицины. Ч.1. Период до 1917 года /П.Е.Заблудовский. –М., 1960. –Гл. 3. -С.47-49.

40. Медицина в России в XVIII веке: [о Данииле Самойловиче] //История медицины: учеб. для студентов мед. ин-тов /М.П.Мультановский. –М., 1961. –Гл. IX. –     С.139-166.

41. Мухин В.Ф. Выдающийся врач и ученый: [о Данииле Самойловиче] /В.Ф.Мухин, В.С.Перепелкин //Военно-медицинский журнал. -1995. -№12. –С.56-59.

                               

42. Невский В.А. Деталь из биографии Д.С.Самойловича: [письмо в редакцию] /В.А.Невский //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -1953. -№9. –С.79.

43. Оборін М. Перше в Україні наукове медичне товариство: [до 100-річчя з дня смерті Д.С.Самойловича] /Микола Оборін //Агапіт. -1996. -№3. –С.18-23. 

44. Оборін М. Погляд на лікування хворих на чуму і профілактику її в Україні та в Росії у ХVIII столітті: [про Данила Самойловича] /Микола Оборін //Агапіт. -1998. –       №9-10. –С.66-69. 

45. […один з основоположників вітчизняної епідеміологіі Д.С.Самойлович (Сущинський)…] //Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область /ред.кол.: О.С.Касьяненко (голов. ред.) та ін.. –К., 1972. –С.72-73.   

46. Початок державних заходів в медичній справі: [про Данила Самойловича] //Історія медицини: навч. посіб. для студентів мед. ін-тів /С.А.Верхратський. -2-е вид. перероб. і доп. –К., 1974. –С.188-192. 

47. […15 мая 1784 г. в Херсон на борьбу с эпидемией чумы направлен первый русский врач-эпидемиолог Данило Самойлович (Сущинский)] //Херсон. Страницы истории 1778-1978 /[М.А.Емельянов, Е.С.Каминская, Е.Я.Дьяченко и др.] –  Симферополь, 1978. –С.13.

48. Ревенок Н.Д. Значение деятельности Д.Самойловича на Херсонщине /Н.Д.Ревенок //Советское здравоохранение. -1975. -№4. –С.73-78.

49. Русский врач в войнах XVIII века: [о Данииле Самойловиче] //Русский врач на войне: очерки первый и второй /И.Д.Страшун. –М., 1947. –С.9-54.

50. Самойлович Данила Самойлович (1744 или 1745-1805) – один из основоположников отечественной эпидемиологии //Херсону 200 лет. 1778-1978: сб. документов и материалов /ред.кол.: В.П.Завгородний (отв. ред.) –К., 1978. –С.391.

51. Самойлович Данило Самійлович (1744-1805) //Визначні імена в історії української медицини /О.Грандо. -К., 1997. –С.98-100.  

52. Самойлович, Данило Самойлович //Большая Советская Энциклопедия. -2-е изд. /гл. ред. Б.А.Введенский. –М., 1955. –Т.37. –С.666. 

53. Самойлович (Сущинский) Данило Самойлович [11(22).12.1744 – 20.2(4.3)1805, Николаев], русский военный врач, основоположник отечественной эпидемиологии… //Большая Советская Энциклопедия. В 30-ти т. -3-е изд. /гл. ред. А.М.Прохоров. –           М., 1975. –Т.22. –С.537.

54. Самойлович (Сущинский) Данило Самойлович (1744-1805) – отечественный врач, акушер, один из основоположников эпидемиологии… //Большая медицинская энциклопедия: [в 30-ти т. /МН СССР]; /глав. ред. Б.В.Петровский. -3-е изд. –М., 1984. –  Т.22. –С.462.

55. Самойлович (Сущинский) Данило Самойлович (1744-1805) – выдающийся русский врач и эпидемиолог… //Большая медицинская энциклопедия. -2-е изд. /гл. ред. А.Н.Бакулев. –М., 1963. –Т.29. –С.138-139.                                                                 56. Самойлович (Сущинський) Данило Самійлович (1744-1805) //Медицина в Україні. Видатні лікарі. Кінець XVII – перша половина XIX століть: біобібліографічний словник /відп. за вип. Д.І.Костенко. –К., 1997. –Вип.1. –С.110-112. 

57. Сигал Б.С. Данило Самойлович – основоположник отечественной эпидемиологии: [к 150-летию со дня смерти] /Б.С.Сигал //Врачебное дело. -1955. -№4. –С.363. 

58. Скороход А. Чума в Херсоне: [о Данииле Самойловиче] /А.Скороход //Гривна. -2003. -9 декабря. –С.13.

59. Стеценко М. Поставив на ноги полки: [про Д. Самойловича] /М.Стеценко //Наддніпрянська правда. -1988. -8 липня. –С.4. 

60. [1784 р. – Д.С.Самойлович очолив боротьбу з епідемією чуми на Півдні Росії…] //Визначні імена в історії української медицини /О.Грандо. –К., 1997. -С.315. 

61. Чумы в России в XVIII столетии. Первые постоянные – пограничные карантины. Эпидемия в Москве в 1770-1773 г.г.: [о Данииле Самойловиче] //Чума и пограничные карантины: историко-эпидемиологический очерк /К.Г.Васильев, О.В.Лапушенко, А.И.Гоженко. –Одесса, 2004. –Гл.ІІ. –С.26-49.

62. Шупик П.Л. 300-летие воссоединения Украины с Россией и задачи советской медицинской общественности Украины: [о Данииле Самойловиче] //Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине: Посвящается исторической дате     300-летия воссоединения Украины с Россией /под ред. Б.Д.Петрова, В.Д.Братуся, К.Ф.Дупленка. –К., 1954. –С.9-16.

63. Якунін В.М. Д.С.Самойлович і С.С.Андрієвський – видатні діячі періоду Приказної медицини //Медицина Чернігівщини з сивої давнини до сьогодення: матеріали конференції. –Чернігів, 2003. –С.13-15.