img_3611.jpg 24 травня 2011 року виповнюється 130 років від дня народження видатного українського вченого — Олександра Олександровича Богомольця (24.05.1881–19.07.1946рр.).

Праці О.О. Богомольця сприяли розвиткові майже всіх галузей патологічної фізіології. Вони стосувалися питань ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету й алергії, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку тощо. Основною ідеєю багатьох праць О.О. Богомольця є висунуте ним положення про те, що виникнення, перебіг і кінець захворювання залежать не тільки від причини, яка викликала хворобу, а й від здатності організму до опору, тобто від його реактивності. Він створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини, до якої включав різноманітні сполучнотканинні клітини та міжклітинні утворення. З метою підвищення функцій сполучної тканини при ряді захворювань, що перебігають зі зниженням цих функцій, О.О. Богомолець запропонував спеціальну антиретикулярну цитотоксичну сироватку. Велике значення мають також праці О.О. Богомольця, присвячені переливанню крові. В них доведено, що переливати кров доцільно не тільки при її нестачі, а й з метою підвищення реактивності організму. В останні роки життя О.О. Богомолець багато уваги приділяв питанням старіння організму. Він, як і Ілля Мечников, вважав, що людина за своєю природою може жити 125–150 років; старіння, що наступає у 60–70 років, — передчасне і зумовлюється несприятливими умовами життя та захворюваннями. З метою ознайомлення з працями видатного вченого та літературою про його життя та діяльність  в читальному залі бібліотеки організовано книжкову виставку.