“Майстер-клас з аритмології”

червня 30, 2017Загальне

30 червня на базі Херсонської міської клінічної лікарні ім.Є.Є. Карабелеша відбулася науково-практична конференція “Майстер-клас з аритмології“, проведеною за ініціативою фахівців НАМН України ДУ “ННЦ”Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска”, Асоціації аритмологів України, Асоціації кардіологів України. В роботі конференції прийняли участь медичні фахівці міських та обласних лікарень: лікарі-кардіологи, сімейні лікарі, терапевти, анестезіологи-ревматологи, неврологи, лікарі швидкої медичної допомоги. Інформаційне супроводження забезпечувала Херсонська обласна наукова медична бібліотека. Для медичних фіхівців організовано відкритий перегляд фахових видань, підготовлено інформаційні списки.

.  

  

Бібліотека на допомогу медичній сестрі

травня 19, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

19 травня на базі міської клінічної лікарні ім.Є.Є.Карабелеша відбулася науково-практична конференція для молодших медичних спеціалістів “Медичний менеджмент: специфіка та підходи“. Інформаційну підтримку забезпечила Херсонська обласна наукова медична бібліотека. Для медичних сестер підготовлено відкритий перегляд літератури, де було представлено інформаційні матеріали, періодичні та книжкові видання з питань медсестринства. Учасники конференції активно цікавились представленими виданнями, ознайомились зі спектром інформаційних послуг, які надає бібліотека

  

  

  

90 років з дня відкриття Херсонської міської станції швидкої медичної допомоги ім. О.Р. Ягофарова (1927-2013 рр.).

травня 18, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

    Херсонська станція “швидкої допомоги” – одна з найстаріших на Україні. 15 травня 1927 року свій перший виїзд зробила одна-єдина фельдшерська бригада. В Херсоні першим організатором швидкої медичної допомоги був лікар Михайло Кафф. Транспортом станції служила тоді всього лише одна кінна упряжка. За рік своєї роботи станція “швидкої” надала допомогу у 581 випадку. З 1932 року “швидку” перевели до невеликого будинку з п’яти кімнат: 3 кімнати займала сама станція, дві інші були віддані під квартиру для лікаря. Машина, яку надали для надання медичної допомоги, на той момент була дуже старою та часто ламалася, тому приходилося добиратися до хворих пішки. В ті роки асфальтованих доріг в Херсоні не було, а виклики траплялися по 23-24 рази на добу. Про відмову в наданні швидкої допомоги не могло бути й мови, незважаючи на те, що медикаментами забезпечувалися задовільно, а машина не була оснащена необхідною апаратурою. У період війни в Херсоні станції швидкої допомоги не було: її приміщення повністю зруйновано. На виклики приходилося знову добиратися пішки, тому що всі машини були потрібні на фронті. І тільки з серпня 1944-го невеликий колектив починає відновлювати станцію. Через 42 роки після створення станції організували фельдшерську спеціалізовану бригаду для транспортування психічно хворих.
З 1977 по 1996 р.р. головним лікарем СШМП працював Олександр Ягофаров, чиє ім’я їй було присвоєно трохи пізніше. За роки роботи О.Ягофарова херсонська станція швидкої допомоги стала однією з кращих в Україні. При ньому працювало більше тисячі чоловік, з них 221 – лікар. Щоденно на лінію виходило 33 бригади.
З 1996 по 2000 р.р. головним лікарем був Васильєв Ігор Олександрович. З 2000 по 2012 р.р. – головний лікар Курсіна Валентина Анатоліївна.
В 2013 році, за ініціативою уряду, в Україні розпочато реформу охорони здоров’я, в результаті чого, станція швидкої медичної допомоги, як самостійна організація, скасована. Тепер “швидка допомога” є Станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка входить підрозділ з Обласного територіально центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

  

До 140-річчя від дня народження В.Ф.Войно-Ясенецького

квітня 26, 2017Загальне

27 квітня (9 травня) відзначається 140-річчя з дня народження видатного хірурга, професора, вченого, архієпископа Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (святителя і сповідника Луки) (1887–1961). Хірурги декількох поколінь знають його по чудовим книгам, з блиском і талантом написаних на підставі величезного особистого досвіду. Людина великого розуму, твердих переконань, непохитної рішучості, він понад п’ятдесят років розробляв питання практичної та наукової хірургії. Його особливою увагою користувалися проблеми, що цікавили хірургів периферії, які були позбавлені повсякденного керівництва великих вчених і до всього вони повинні доходити своїм розумом. В.Ф. Войно-Ясенецький почерпнув свій величезний практичний досвід і виробив рідкісну хірургічну майстерність під час багаторічної діяльності в невеликих повітових земських лікарнях і амбулаторіях. Переїхавши до Москви, став екстерном у відомого професора хірургії та топографічної анатомії П.І.Дяконова. В.Ф. Войно-Ясенецький почав розробляти новий напрямок у хірургії — регіонарну анестезію. Він створив свій метод знеболювання кисті руки. У 1916 році захищає докторську дисертацію «Про регіонарну анестезію другої гілки трійчастого нерва», що була високо оцінена світилами медичної науки. Під час війни, коли нестаток у хірургах був особливо гострим, його призвали для роботи з пораненими. Він організовував госпіталі, оперував поранених і передавав свій великий досвід молодим хірургам.       
      Автор 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії. В 1946 році за праці «Нариси гнійної хірургії» та «Пізні операції при інфікованих ранах великих суглобів» професорові присуджують Державну премію І ступеня. Наукові праці В.Ф. Войно-Ясенецького невмирущі, а ім’я його по праву ввійшло в історію світової хірургії.
В читальному залі бібліотеки організовано відкритий перегляд “Дві грані однієї долі”. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з матеріалами про життя і діяльність видатного хірурга. 

Атестація бібліотечних працівників

квітня 21, 2017Загальне

Відповідно до «Положення про проведення атестації бібліотечних працівників»  20  квітня проведено чергову атестацію бібліотечних працівників мережі бібліотек закладів охорони здоров’я.  Пройшли атестацію 10 бібліотечних працівників: 5 співробітників ОНМБ, 5 бібліотечних фахівців лікувальних і учбових медичних закладів області. Всі працівники, які проходили атестацію, представили в атестаційну комісію звіти роботи за останні 2 роки, виробничі характеристики. За результатами проведення атестації оформлено атестаційні справи на кожного атестувальника. Всі працівники виявили високі теоретичні та практичні знання з бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів і підтвердили відповідність займаним посадам.

  

 

 

День інформації “Бібліотека – медичним фахівцям”

квітня 21, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

20 квітня в конференц-залі обласної лікарні відновного лікування співробітниками бібліотеки проведено День інформації. Для медичних фахівців організовано відкритий перегляд літератури (представлено близько 100 примірників видань для лікарів з різних спеціальностей), проведено інформаційний огляд нових надходжень, підготовлено інформаційні списки “На допомогу медичному фахівцю” та тематичні бібліографічні довідки. Завідувач відділу НМІ Шум Т.В. ознайомила присутніх зі спектром інформаційних послуг, які надає бібліотека. Захід пройшов досить насиченим, медичні фахівці прийняли активну участь. Маємо надію, що ця співпраця продовжиться!



  

  

 

Гордість медицини Херсонщини (до 105-ої річниці з д.н. Г.Д. Сафроненко)

квітня 14, 2017Загальне

       16 квітня відзначається 105-та річниця з дня народження Заслуженого лікаря УРСР, доктора медичних наук Галини Денисівни Сафроненко. Свою медичну діяльність в Херсоні розпочинає з 1944 року, тоді ж прийнята на посаду завідувачки пологовим і гінекологічним відділеннями міської лікарні №2 ім. М.С.Урицького. На той період – єдиний лікар акушер-гінеколог у всьому місті. Багато зусиль, організаторських здібностей, знань доклала Галина Денисівна у становлення та організацію акушерсько-гінекологічної служби. За час своєї роботи в лікарні (1944-1956рр.) вона виховала цілу плеяду лікарів.
      В 1957 році, в зв’язку з реорганізацією акушерської служби в області,  Г. Д. Сафроненко була переведена в обласну лікарню на посаду завідувача  гінекологічним відділенням, де працювала до 1986 року. При її активній участі в області відкрили нові сучасно обладнані акушерські відділення. За її сприяння впроваджено нові методики оперативного лікування при захворюваннях жіночих органів, у тому числі при онкологічній патології.  За п’ятдесят років трудової діяльності – сотні операцій, тисячі врятованих життів.
        Одним із направлень діяльності Галини Сафроненко була педагогічна робота. Під її керівництвом захистили кандидатські дисертації Зоя Сергіївна Клименко, Олександр Іванович Пуляєв, Людмила Максимівна Яковлєва, Катерина Іванівна Драган, Борис Володимирович Хабрат, Ольга Федорівна Давидкевич та ін. Наразі її учнів вважають видатними докторами Херсонщини. Один із них – Юрій Віталійович Герман, заступник головного лікаря з акушерства та гінекології ХОКЛ, головний акушер-гінеколог Херсонської області.      
З під пера Галини Денисівни вийшли в світ понад 50 наукових праць, які внесли  величезний  вклад
 у медичну практику. В фонді нашої бібліотеки збереглося 12 друкованих праць  та зібрана величезна тека заміток про прекрасного таланливого лікаря, почесного громадянина Херсона. Пам’ять про Галини Сафроненко залишається в серцях не лише херсонців, а й всіх, до кого вона вчасно прийшла на допомогу, повернувши здоров’я і життя.

Лікарська конференція акушерів-гінекологів, педіатрів, неонатологів

березня 31, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

31 квітня   бібліотека    прийняла  участь в роботі лікарської конференції акушерів-гінекологів, педіатрів, неонатологів з   усієї   області,  яка проходила   на    базі   обласної дитячої  клінічної  лікарні.  Для   учасників   конференції   підготовлено   відкритий   перегляд літератури,   де    було   представлено    керівництва,       методичні рекомендації, інформаційні листи,  фахові періодичні видання, підготовлено тематичні бібліографічні довідки та   інформаційні   списки. З наданими матеріалами ознайомилися понад 90 медичних фахівців.

 

 

 

Обласний семінар фтизіатрів

березня 24, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

          З   6 по 31  березня 2017 р. в області проходить місячник профілактики   туберкульозу. В   Україні   туберкульоз      є найпоширенішою   хворобою,  котра  посідає  перше місце  в структурі смертності населення від  інфекційної патології. В 2016   році   показник   захворюваності   на  туберкульоз  на Херсонщині знизився на 8,3%  (показник по Україні зріс  на 7,2%). Величезну небезпеку становить те,    що передається ця   хвороба    повітряно-крапельним  шляхом.   Поділитися заразними   мікробактеріями   можна   при   кашлі,  чханні  і навіть    під    час    розмови,    коли      на       співрозмовника потрапляють частинки слини хворого. Крім того,  далеко не кожна   людина   знає   про   те,     що   вона  заражена.  А без відповідного    лікування носій  туберкульозу  заражає  цією хворобою   в   середньому   15   осіб  на   рік. Високий   ризик захворіти   мають    діти, особливо   раннього віку ( їх імунна система ще  не  сформована) та  люди  похилого віку (через вікове  ослаблення імунітету).
         В    рамках   проведення    місячника       профілактики туберкульозу    бібліотека   взяла      участь   у    проведенні обласного   семінару      фтизіатрів.  Для  медичних фахівців організовано відкритий перегляд літератури “Туберкульоз: диференційна     діагностика,    лікування”.    Представлено керівництва,   методичні   рекомендації,   фахові  періодичні видання, підготовлено   тематичні   бібліографічні   довідки, інформаційні списки.

 

160 років з дня народження Корчака-Чепурківського Овксентія Васильовича (28.02.1857 р.-27.11.1947 р.).

березня 1, 2017Загальне, Медицина Херсонщини

     Народився Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський   28 лютого 1857 року у    місті Костянтинограді   на Полтавщині у сім’ї   парафіяльного  дяка. У 1873 році, закінчивши   Полтавську   духовну   семінарію,    вступив до    природничого відділу фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира. У 1878-му за участь у політичному студентському русі був виключений з університету. Через рік поновив навчання на медичному факультеті Харківського університету, який успішно закінчив у 1883 році.
         Свою роботу Овксентій Корчак-Чепурківський розпочав у рідному повіті як земський лікар. Здобув    добру славу   фахівця,   який   впроваджував   санітарно-профілактичний   напрям для запобігання хворобам. Тож у 1889 році його призначають санітарним лікарем Херсонської губернії. Земська медицина була оригінальною організацією медичної допомоги і не мала аналогів у світі. Саме земська медицина започаткувала доступний   і   безоплатний принцип   надання  медичної допомоги сільському населенню.
           О. Корчак-Чепурківський уперше запропонував використовувати відомості про народження та смерть    не з лікарняних джерел, а з метричних книг православних приходів. Це дозволило сформувати методологію моніторингу народжуваності, смертності, захворюваності населення і стало   важливою    складовою    соціальної   медицини.     О. В. Корчак-Чепурківський визначив періодичність епідемій дифтерії та їх антагонізм з епідеміями інших дитячих інфекцій. Розробив номенклатуру хвороб українською мовою (1924),   що   стала   провісником  сучасної  міжнародної класифікації хвороб (МКХ),  а   також таблицю   смертності й   тривалості життя населення України (1927), спільно з М. Галиним уклав  перший російсько-український медичний словник. Займався дослідженнями з    історії   земської медицини,    профілактики інфекційних хвороб, демографії та санітарної   статистики.

Матеріали про вченого та лікаря з фонду бібліотеки:

      Ганіткевич, Я.    Сподвижник української медицини [Текст] : [перший український вчений-гігієніст Овксентій Корчак-Чепурківський в 1889 році призначений повітовим санітарним лікарем Херсонського повіту] / Я. Ганіткевич
// Ваше здоров’я. – 2007. – 28 вересня. –  С. 8.

      Голяченко, О. М.   Становлення та розгром української національної медицини в ХХ столітті [Текст] : [про О.Корчака-Чепурківського в 1931 р.] / О. М. Голяченко
// Новости медицины и фармации в Украине. – 2011. –
№ 1-2 . –  С. 22-24.

      Калита , В.    Від батька до сина [Текст] : [про академіка Овксентія Васильовича Корчака-Чепурківського (1857-1947 рр.)] / В. Калита  // Ваше здоров’я . – 2012. – 17 лютого. –  С. 13.

      Калита , В.    По лезу бритви [Текст] : [сторінки життя визначного гігієніста й демографа, академіка Овксентія Корчака-Чепурківського] / В. Калита  // Ваше здоров’я . – 2012. – 3 лютого. –  С. 15.

      Маринжа, Л.       О.В.Корчак-Чепурківський – фундатор соціальної медицини [Текст] : […в 1889-1891 рр. працював земським повітовим санітарним лікарем Херсонського повіту Херсонської губернії] / Л. Маринжа // Здоров’я України. – 2010. – № 7, квітень . –  С. 68.

       Москаленко, В. Ф.      О.В.Корчак-Чепурківський – один з засновників національної системи охорони здоров’я як складової українського державотворення (1917-1920) [Текст] : [до 155-річчя від дня народження] / В. Ф. Москаленко, О. П. Яворовський, І. М. Сахарчук // Довкілля та здоров’я. – 2012. – № 2 . –  С. 62-67.

      Москаленко, В. Ф.       Овксентій Корчак-Чепурківський – директор санітарного департаменту Міністерства народного здоров’я і опікування та його міністр (1917 р. – лютий 1919 р.) [Текст] : [біографічні відомості] / В. Ф. Москаленко // Науковий журнал МОЗ України. – 2013. – № 1 . –  С. 19-30.

        Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський [Текст] : […з березня 1889 р. працює земським повітовим санітарним лікарем Херсонського повіту Херсонської губернії]// На варті здоров’я: історія становлення соціальної медицини і охорони громадського здоров’я в Україні: До сторіччя Українського Лікарського Товариства / О.Ціборовський. – Київ, 2010. –  С. 151-155.

         [О. В. Корчак-Чепурківський (1857-1947) працював санітарним лікарем у Полтавському та Херсонському земствах (1883-1899)…] [Текст] // Історія медицини / С. А. Верхратський. – Київ, 2011. –  С. 285.

        1857, 28 лютого – 155 років тому у Костянтинограді на Полтавщині в сім’ї парафіяльного дяка одинадцятою дитиною народився Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський – видатний український гігієніст та демограф… [Текст]// Український медичний календар на 2012 рік / Ярослав Ганіткевич. – Київ, 2012. –  С. 16.


Copyright © Херсонська обласна наукова медична бібліотека (ХОНМБ). All rights reserved.